Групи допуску/безпеки висотних робіт: приводимо термінологію у відповідність до законодавства України
У побутовій лексиці іноді можна почути про «групи безпеки», або «групи допуску» робіт на висоті (зокрема, 1-шу, 2-гу та 3-тю групи), аналогічно до груп з електробезпеки. Ця термінологія запозичена з нормативних баз інших країн (колишнього СРСР), проте не має підґрунтя в українському законодавстві, хоча загальні вимоги та критерії є деякою мірою подібні.
Регламенти допуску до робіт на висоті
Ключовим та визначальним документом з охорони праці під час здійснення висотних робіт в Україні є Правила охорони праці під час виконання робіт на висоті, затверджені Наказом Держгірпромнагляду від 27.03.2007 №62 (НПАОП 0.00-1.15-07). Згідно з цими правилами, загальними умовами для допуску працівників до безпосереднього виконання робіт на висоті є такі:
- Вік (не молодше 18 років),
- Фізична та психологічна придатність (що підтверджується висновками відповідних оглядів, див. професійний добір),
- Знання вимог з охорони праці та, за необхідності, протипожежної безпеки (що забезпечується систематичним проходженням спеціального навчання та перевірки засвоєних знань після його завершення).
До цих вимог не включено кваліфікаційну придатність – тобто комплекс знань та навичок, що дозволяє працівникові виконувати роботу відповідно до його посадових обов’язків, яка перевіряється перед прийманням працівника на роботу (через відповідність встановленим до посади кваліфікаційним вимогам). Система ж безпосереднього допуску до конкретних робіт з підвищеною небезпекою реалізується через організаційний механізм нарядів (нарядів-допусків), що видаються з певною періодичністю для кожного виду робіт. Наряд-допуск не лише надає право на виконання робіт, але й юридично фіксує розподіл відповідальності та деталізує конкретні заходи безпеки, які мають бути виконані, включаючи технологічні карти та схеми страхування.
При цьому виконання загальних умов для допуску, зазначених вище, є обов’язковим.
Для керівників, які не здійснюють власноруч висотні роботи, а забезпечують їх організацію, не застосовуються вимоги щодо професійного добору (п.2), але передбачено окреме періодичне навчання з охорони праці посадових осіб (замість спеціального навчання працівників, п.3).
Діфференціація вимог щодо допуску та відповідного навчання працівників
Таким чином, українське законодавство здійснює градацію вимог до навчання та допуску виключно на основі функціональних ролей працівників, які визначають рівень їхньої відповідальності, а саме:
- Працівники (виконавці) — ті, що безпосередньо виконують роботу (фізичні операції) на висоті;
- Відповідальні виконавці — працівники, що призначаються відповідальними за роботу бригади під час виконання верхолазних робіт (до яких застосовуються вікові (не молодше 21 року) та кваліфікаційні (стаж роботи не менше 3 років) вимоги);
- Відповідальні керівники – посадові особи, що відповідають за організацію безпеки робіт. Це вищий рівень відповідальності. До них належать керівники підприємств, їхні заступники, головні інженери, а також фахівці та керівники підрозділів, які мають право видавати наряди-допуски, проводити інструктажі та здійснювати загальний нагляд. Вони відповідають за розробку заходів безпеки та загальну систему управління охороною праці.
Для порівняння та забезпечення термінологічної ясності можна привести порівняльну таблицю функціонального співвідношення офіційних ролей за НПАОП та так званих «груп допуску»:
Офіційна роль | Вимоги з навчання | Відповідає |
Працівник-виконавець (персонал, безпосередньо зайнятий на роботах підвищеної небезпеки). | Спеціальне навчання (1 раз на рік) | 1 група (умовно) |
Відповідальний виконавець робіт (особа, що керує бригадою) – майстер, бригадир тощо | Спеціальне навчання + навчання з питань охорони праці (за необхідності, відповідно до обов’язків) | 2 група (умовно) |
Посадова особа, відповідальна за організацію безпечного ведення робіт (інженер ОП, керівник підрозділу тощо) | Навчання посадових осіб з питань охорони праці (1 раз на 3 роки) | 3 група (умовно) |
Використовуємо правильну термінологію
Таким чином, ніякого розподілу за групами щодо допуску до робіт на висоті в законодавстві України не існує (на відміну від груп з електробезпеки). Застосування «неофіційної» термінології в цілому не є доцільним, оскільки ускладнює розуміння дійсних законодавчих вимог. Якщо ж вона використовуєтья в офіційній документації, таке використання не має правової основи та вимагає термінового приведення документації у відповідність з чинними нормативними актами.
Обізнаність із вимогами щодо безпеки робіт на висоті, для доступу до таких робіт, підтверджується перевіркою знань працівників за результатами періодичного (спеціального) навчання з охорони праці. Для промислових альпіністів, монтажників та інших працівників, що виконують верхолазні та роботи на висоті, таке навчання та перевірка провадиться щорічно.
Порядок та терміни проведення спеціального та навчання з охорони праці посадових осіб, а також перевірки отриманих знань регламентуються Типовим положенням про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці (НПАОП 0.00-4.12-05).
Ассекуро Україна є експертом з організації безпеки робіт та під напругою з більше ніж 15-річним досвідом роботи в Україні, забезпечуючи повний комплекс заходів, від аудиту виробничих ризиків до постачання, монтажу та введення в експлуатацію стаціонарних систем безпеки висотних робіт. Також ми пропонуємо навчання фахівців з проведення робіт на висоті та під напругою в форматі виїзних тренінгів, які можуть бути частиною системи професійної підготовки на вашому підприємстві або використані для підготовки ваших власних інструкторів.
Матеріал має інформаційний характер, тобто відображає експертну думку і не є офіційним роз’ясненням законодавства; за технічною консультацією звертайтеся до наших фахівців. Технічна редактура матеріалів здійснюється фаховим експертом відповідно до нашої редакційної політики.
